Ш.Амонашвілі. 10 питань

За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач.
Узагальнюючи свою роботу, автор виділяє по 10 питань, на які він категорично відповідає "так” чи "ні”. 

Питання, на які дається відповідь "ні!”:
Чи можна використовувати в підготовчому класі досвід роботи з І класом без змін?
Чи можна заставляти дитину одразу виконувати накази та розпорядження вчителя?
Чи можна дітям ставити оцінки?
Чи можна давати дітям обов'язкові домашні завдання?
Чи можна говорити в класі хто з дітей вчиться краще?
Чи можна вимагати від дітей, щоб вони сиділи на уроках "не рухаючись”?
Чи потрібно забирати в дитини іграшки, які вона принесла до школи?
Чи можна залишати дітей на другий рік?
Чи можна вимагати дітей приходити в шкільній формі з портфелями?
Чи можна приймати в підготовчий клас дітей, яким до 6 років залишається 2-3 місяці?

Питання з відповіддю "так!”:
Чи потрібна спеціальна методика для викладання в підготовчому класі?
Чи можна використовувати тут досвід виховної роботи з старшими дошкільнятами з дитячих садків?
Чи потрібно заохочувати дітей, щоб вони йшли попереду вчителя у вивченні матеріалу?
Чи може педагог спеціально робити помилки, щоб діти знаходили та виправляли їх?
Чи потребує педагог бути артистичним в роботі з дітьми?
Чи можна давати дітям різні завдання на їх вільний вибір?
Чи потрібно посилювати самостійну роботу дітей?
Чи потрібно давати батькам характеристики дітей та готувати для них пакети з роботами дитини?
Чи потрібно, щоб діти оцінювали урок?
Чи потрібно проводити відкриті уроки для батьків?
Перелік цих питаннь систематизує досвід та уявлення Ш. Амонашвілі про виховання та навчання дітей шестирічного віку в підготовчих класах школи.